Рыжик_УникумуS, 33 - 23 апреля 2008 11:31

Я просто дико скучаю за тобою.Твій візит зробив лиш гірше.Я зрозуміла НАСКІЛЬКИ мені тебе не висчає.Нема тебе.Твій запах не літає по квартирі,твій сміх не лунає у моїх вухах,твій силует не стоїть на пів-дорозі.Лиш кадри-кадри-кадри...вчорашнього вечора.
Ти приніс мені квіти.Вдруге за час нашого знайомства.Я не те,що була здивована....просто ти-і квіти.Це дивно,але,виявляється,реально.І он вони-стоять на поличці,даруючи свіжий запах.
Я до сих пір не до кінця вірю,що доля дала мені такий подарунок,як ти.Занадто фантастичний і казковий.
Ту мить,що ти тримав мене за руку-хочу повернути і розтягнути хоча б на пару днів.В мене в голові не влягається,що це все ти!Обіймав мене,цілував,тримав за руку,діловито розхожував по кухні,розкладаючи пакунки...
Кожен міліметр.Кожна частина тіла.Я стільки не зробила вчора з того,що хотіла зробити.Мені так не вистачає тих вечорів,що були у нас по неділях,коли я могла,кутаючись в твоє темпло і ласку,забувати про все.
Ти сміявся,ти знову щось розповідав,корчив якісь гримаси,безшумно цілував на прощання,знаючи,що за дверима стоїть батько.
До мене лиш через кілька годин дійшло,розумієш,що в мене серце рветься від ніжності...Що я кричати хочу через те,що я сумую без тебе....Плакати від безвиході...Знов розлука-наскільки?
Лиш так і жити?Спогадами і мріями,що знову будемо один біля одного?
Я так хочу до тебе.Дуже-дуже...


Як холодно без тебе, сумно як,
Заплакані вікна...
З тобой бути мій таємний знак,
Що жити без тебе ніяк не звикну...

Як холодно коли тебе нема,
Без сонця не воскресну...
Бо в серці залишилася зима,
А над тобою теплі весни...

Не йди…
не йди…
не йди…

Як холодно без тебе, все біда,
Сльоза біжить по скроні...
Життя моє лилось немов вода,
Крізь наші дві розведені долоні...

Не йди…
не йди…
не йди…

Як холодно без тебе, сумно як,
Заплакані вікна...
З тобою бути мій таємний знак,
Що жити без тебе ніяк не звикну...

Не йди…
не йди…
не йди… від мене....
Не йди...
не йди...
не йди...

• 
• 
•